/Files/images/nyuu/sotsalniy_zahist/photo_2023-01-11_11-59-48.jpg

Як розпізнати суїцидальну поведінку?

Суїцид – це навмисне самоушкодження із трагічним фіналом, є найпоширенішою у світі причиною неприродньої смерті. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожні 40 секунд одна людина у світі позбавляє себе життя. Виявити суїцидальну поведінку буває важко навіть фахівцеві, проте існує низка ознак, станів особи, які можуть свідчити про небезпеку. Спочатку давайте розберемося з поняттям «суїцидальна поведінка» та які вона має форми.

По-перше, це думки про самогубство, бажання і наміри вбити себе, суїцидальні мотиви, певні емоційні переживання (туга, безнадія, тривога, почуття провини).

Виділяють внутрішні і зовнішні форми суїцидальної поведінки.

Внутрішні форми:
  • суїцидальні думки (міркування людини про відсутність цінності і сенсу життя);
  • суїцидальні задуми (обирається спосіб, визначаються засоби, час вчинення самогубства);
  • суїцидальний намір (утворений із задумів і вольового рішення).
Зовнішні форми:
  • завершений суїцид (цілеспрямований вчинок самогубства);
  • суїцидальна спроба (цілеспрямоване оперування засобами самогубства, яке внаслідок певних обставин не завершується смертю).

Основними причинами, чому людина вирішила піти на цей крок, можуть бути: сімейно-побутові конфлікти; фінансові труднощі; конфлікти на роботі; відчуття нереалізованості та нерозуміння іншими та ін. Людина, яка виявила бажання позбавити себе життя, – це перш за все особа, яка почувається в безвихідному становищі та хотіла б, щоб їй допомогли. І в такому разі акт суїциду може виступати як відчайдушна спроба привернути до себе увагу. Людина наче «кричить» про свою безпорадність та загнаність у кут.

Для того щоб вчасно зарадити людині та не допустити трагічного фіналу, слід бути більш пильним і сприймати всерйоз певні зміни в поведінці, а саме:
  1. втрата інтересу до звичних видів діяльності;
  2. незвичне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;
  3. агресивність, дратівливість;
  4. будь-які раптові зміни в поведінці і настроях, особливо тих, що віддаляють від близьких людей;
  5. схильність до необачних і безрозсудних вчинків;
  6. надмірне споживання алкоголю чи таблеток;
  7. підбиття підсумків, приведення справ до порядку, приготування до акту суїциду;
  8. нехтування зовнішнім виглядом.

Якщо ви помітили когось зі свого оточення, хто висловлює думки про те, що без нього було б краще або його поведінки, звички різко змінилися – не ігноруйте ці сигнали. Навіть під час теплої бесіди ви можете допомогти людині побачити інші шляхи вирішення її проблеми. Покажіть людині, що ви поруч, що ви можете допомогти у вирішенні її ситуації. Вчасно звернена увага та проявлена турбота – запорука сталих стосунків і спосіб запобігання непоправної втрати.

Якщо ж ви помічаєте за собою суїцидальні думки або помітили це за кимось із своїх близьких – зверніться до фахівця (психолога або психотерапевта).

Групи ризику
  • Чоловіки вмирають через самогубство втричі частіше за жінок. Хоча жінки здійснюють учетверо більше спроб самогубства. Неодружені позбавляють себе життя частіше, ніж одружені.
  • Підвищену схильність до самогубств помічено також у безробітних.
  • Крім того, підвищений ризик самогубства можна визначити для людей, залежних від психоактивних речовин (алкоголь, наркотики), та для тих, хто страждає на психічні розлади.
  • До груп ризику можна також віднести літніх людей та підлітків.
Як розпізнати у підлітків суїцидальні нахили?

Підлітки — дуже вразлива категорія. Через особливості свого віку вони рідко мають рівний емоційний стан та часто переживають комунікативні труднощі. Розуміння безумовної цінності людського життя в такому віці ще не встигає сформуватись.Тому дуже важливо бути уважними та вчасно реагувати на зміни поведінки та висловлювання підлітка.

Тривожними дзвониками для оточення мають бути такі ознаки поведінки підлітка:

  1. Глибоке і тривале занурення у себе — підліток цурається оточення, замикається у собі та довго не виходить зі своєї кімнати.
  2. Саморуйнівна і ризикована поведінка — підліток потрапляє в небезпечні місця та поводиться на межі швидкості й ризику.
  3. Зміна успішності в навчанні — підліток раніше мав хороші оцінки, а потім почав прогулювати, різко впала успішність у навчанні.
  4. Зовнішній вигляд — підліток стає неохайним, його перестає хвилювати, яке враження його вигляд справляє на оточення.
  5. Дарування улюблених особистих речей — підліток роздає близьким та друзям особливо цінні для нього речі. Це вкрай тривожний сигнал!
  6. Повідомлення про наміри вчинити самогубство — підліток прямо або опосередковано дає своїм близьким та друзям зрозуміти, що збирається піти з життя.
  7. Він/вона може прямо говорити: «Я збираюся накласти на себе руки» або «Наступного понеділка мене вже не буде серед живих». Також підліток може робити багатозначні натяки.

У будь-якому разі, коли дорослі помічають у поведінці своїх дітей невластиві до того дії, відчувають, що щось відбувається, краще спробувати довірливо поговорити, розпитати про переживання та почуття.

Як допомогти зберегти життя людині, яка планує самогубство?

По-перше, така людина ставиться до самогубства амбівалентно. Тобто, вона намагається втекти від невирішеної проблеми через позбавлення себе життя, але водночас хо­че, щоб її врятували.

По-друге, дією при самогубстві є втеча (егресія). Егресія — це свідоме прагнення людини залишити зону лиха або місце, де вона пережила нещастя. Самогубство є крайньою егресією.

По-третє, людина, яка намагається позбавити себе життя, насправді шукає розв’язання якоїсь життєвої проблеми. Вона запитує себе: “Як мені з усього цього вибратися? Що мені робити?”. Самогубство суб’єктивно бачиться єдино можливим рішенням.

На основі хоча б цих трьох складових можна побачити умовний алгоритм допомоги людині, якщо та планує самогубство. А саме:

  1. Показати, що поруч є той, хто ставиться серйозно до її проблем і готовий зрозуміти, зробити щось, щоб допомогти.
  2. Звернути увагу на те, що існують інші варіанти виходу з нестерпної життєвої ситуації.
  3. Допомогти знайти інші варіанти розв’язання складної життєвої проблеми. Найкраще, якщо людина зможе прийти до них сама. Для цього важливо правильно побудувати комунікацію. Інакше розмови можуть мати зворотний ефект — людина у важкому емоційному стані відчує додатковий тиск.

Тож, стороння допомога у випадку, коли людина планує самогубство, може бути взагалі єдиним способом уникнути цього вчинку. Але така допомога має бути правильною. Тому людині, яка планує позбавити себе життя, окрім розуміння, уваги й підтримки близького оточення, потрібна ще допомога відповідних фахівців. Такими фахівцями можуть бути психолог або психотерапевт та психіатр.

Окремо варто зазначити, що стан людини, яка планує самогубство, може різко погіршитись. Тому необхідно бути поруч, щоб вчасно підтримати або навіть завадити зробити цей вчинок. Іноді може знадобитися госпіталізація. Щоб допомогти людині, яка вже зробила хоча б одну спробу самогубства, також важливо зрозуміти все те саме і діяти схоже. Додатково варто взяти до уваги, що вона може повторити спробу. Наступна спроба може бути більш вдалою. Тому вкрай важливо бути поруч і сприяти всіма можливими засобами зверненню до спеціалістів.

Кiлькiсть переглядiв: 21